У виробленні основ військової політики СДПУ(О) виходить з того, що стабільне і ефективне функціонування Збройних сил, внутрішніх військ, міліції, інших силових структур є найважливішою складовою загальної стабільності у державі, вирішальним фактором зміцнення її суверенітету і національної безпеки. Ми усвідомлюємо, що, незважаючи на позитивні зміни, які відбулися у світі за останні роки, аргумент військової сили аж ніяк не втратив своєї ролі у міжнародних відносинах. Тому особливого значення ми надаємо зміцненню обороноздатності держави, проведенню військової реформи, реалізації Державної програми будівництва і розвитку Збройних сил, розрахованої на період до 2005 року.

Ми підтримуємо проведення військової реформи на основі нової воєнної доктрини, що грунтується на принципі розумної достатності військових можливостей держави і має винятково оборонний характер. У межах зазначеної доктрини безперечно пріоритетними визнано політико-дипломатичні та інші невоєнні методи забезпечення оборони і безпеки України. Разом з тим, ми усвідомлюємо, що Україна повинна мати можливість рішучого застосування військової сили для захисту своїх життєво важливих національних інтересів у випадках, коли потенціал невоєнних засобів уже вичерпано. Такий підхід дозволить створити надійні гарантії забезпечення державного суверенітету і територіальної цілісності України, зміцнення національної безпеки держави, зокрема й шляхом участі українських військових підрозділів у миротворчих місіях під егідою ООН.

Ми прихильники професійної армії, а тому найважливішими завданнями у сфері військового реформування вважаємо поступову відмову від принципу загальної військової повинності, скорочення строку військової служби, чисельності армії і оптимізацію її структури відповідно до пріоритетів розвитку військових формувань, економічних можливостей країни і її нового міжнародного статусу без'ядерної, позаблокової держави. Виходячи з цього, ми вважаємо, що пріоритетними для сучасних Збройних сил України повинні стати: військова розвідка, сили швидкого реагування, прикордонні війська, мобільні підрозділи цивільної оборони і антитерористичні підрозділи СБУ.

У межах здійснюваної військової реформи ми візьмемо активну участь у створенні сучасної законодавчої бази, яка повинна забезпечити:

. поступовий перехід до невеликої, але добре оснащеної і підготовленої професійної армії, сформованої за принципом вільного контрактного найму;

. створення і реалізація сучасних програм військового навчання призовників, підготовка і перепідготовка резервістів;

. поступовий перехід армії на світові військово-організаційні і технологічні стандарти;

. приведення у відповідність до сучасних вимог системи військової освіти і професійної підготовки військовослужбовців;

. достатнє бюджетне фінансування, що дозволить не лише підняти боєздатність армії на новий організаційно-технічний рівень, а й істотно підвищити рівень життя військовослужбовців, посилить їх соціальну захищеність.

Питання створення нормальних соціально-побутових умов військовослужбовцям і їхнім сім'ям має для нас першочергове значення, саме з ним ми пов'язуємо ефективність військової реформи. Ми всебічно сприятимемо прийняттю законів, спрямованих на посилення соціального захисту військовослужбовців, вирішення житлової проблеми, підвищення доходів і рівня життя цієї категорії населення.

Надзвичайно важливим ми вважаємо налагодження дійового суспільного контролю за діяльністю армійських формувань з боку громадських організацій, зокрема ветеранських спілок і об'єднань батьків військовослужбовців. Це сприятиме подоланню випадків скоєння злочинів військовослужбовцями, що має місце в армійському середовищі, проявів "нестатутних відносин", фактів корупції і організованої злочинності.

Сучасна армія потребує постійного технічного оновлення, створення нової військової техніки і систем озброєння, що вимагає структурної перебудови вітчизняного військово-промислового комплексу. СДПУ(О) виступає за рішучу державну підтримку виробництв ВПК як технологічно найбільш досконалого сектору української промисловості. Ми переконані, що в умовах становлення ринкових відносин необхідне державне замовлення на продукцію оборонних підприємств, яке розміщується на конкурсній основі. Оскільки продукція українських воєнних заводів має на світових ринках традиційний попит, держава зобов'язана проводити політику протекціонізму щодо оборонних підприємств на зовнішньому ринку, створювати сприятливі зовнішньополітичні умови для експорту продукції підприємств ВПК в інші країни.

Треба якнайвиваженіше вирішувати питання, пов'язані з приватизацією оборонних підприємств, оскільки ефективність роботи ВПК у кінцевому підсумку визначає рівень національної безпеки держави.

СДПУ(О) вважає, що кризова економічна ситуація в Україні не сприяє ефективному проведенню конверсії воєнного виробництва. Підприємства ВПК не мають достатнього досвіду випуску продукції мирного призначення, їм значно важче конкурувати на внутрішніх і зовнішніх ринках з іншими підприємствами. Треба враховувати, що ВПК України створювався свого часу як складова частина загальносоюзного комплексу, що робить доцільним відновлення взаємовигідних кооперативних зв'язків українських оборонних заводів з їх колишніми партнерами у країнах СНД. Необхідно також розвивати міжнародну кооперацію підприємства ВПК з оборонними і військово-промисловими структурами зарубіжних країн, насамперед - з європейськими країнами. Досягнення сумісності військової техніки і засобів зв'язку з європейськими є важливою умовою зміцнення партнерських відносин України з європейськими військово-політичними структурами.