Ми розуміємо, що за умов перехідного періоду інвестиції повинні мати особливу структуру і супроводжуватись як заходами щодо стимулювання національних фінансових вкладень, так і залученням іноземного капіталу. При цьому інвестиційна політика, використовуючи ринкові важелі впливу, не повинна виключати державне регулювання.
Стимулювання внутрішніх резервів інвестування ми пов'язуємо насамперед із встановленням оптимальної облікової ставки НБУ і новою системою оподаткування.
Важливим внутрішнім резервом сукупних інвестицій ми вважаємо амортизацію. Значення якій необхідно відновити у процесі регулярної переоцінки фондів як важливого джерела виробничого інвестування.
Практично невикористаним залишається такий значний резерв внутрішніх інвестицій, як власні заощадження населення. Спеціальними заходами, що гарантують збереження і повернення вкладів громадян, держава повинна спонукати залучення їх особистих коштів у господарський обіг.
Ми усвідомлюємо, що достатні для стійкого економічного зростання обсяги інвестування неможливо забезпечити за рахунок лише внутрішніх джерел. У зв'язку з цим, вважаємо за необхідне направити зусилля держави на створення умов для активного залучення іноземного капіталу.
Розв'язання цього завдання потребує покращання інвестиційного клімату, вдосконалення інституту державних і міждержавних гарантій, розвитку відповідних фондів, страхових, іпотечних банківських структур за участю офіційного іноземного представництва і капіталу, а також розробки системи пільг, створення умов для розміщення і ефективного обігу валютних коштів, придбання іноземними громадянами і юридичними особами власності у нашій державі. Серед заходів із залучення зовнішніх джерел інвестування найважливішими вважаємо заходи щодо забезпечення стабільності національної валюти і проведення земельної реформи.
Водночас із залученням коштів зарубіжних інвесторів держава повинна забезпечити повернення в українську економіку значних валютних коштів українських юридичних і фізичних осіб, що були вивезені за кордон і знаходяться в іноземних банках. З цією метою необхідно розробити програму реінвестування вивезених капіталів в українську економіку на основі узгодження приватного і загальнонаціонального інтересів.
Зовнішні інвестиції необхідно використовувати, в першу чергу, для модернізації структури національної економіки і її технологічної реконструкції, підтримки вітчизняного бізнесу як крупного, так і малого, який створює нове підприємницьке середовище. Як свідчить світовий досвід, 30-40% росту реального ВВП забезпечується за рахунок інвестицій у людський фактор, розвиток науково-технічного потенціалу.
Ми впевнені, що збільшенню і ефективному використанню іноземних інвестицій буде сприяти створення єдиної державної структури для координації міжвідомчої діяльності із залучення інвестицій.
У межах загальнодержавної програми необхідно створити гнучку систему національних пріоритетів у залученні іноземних інвестицій, визначити ступінь участі їх у стабілізації і розвитку окремих галузей і територій. Слід врахувати, що цивільне машинобудування, вугільна промисловість і сільське господарство найбільше потребують залучення іноземних інвестицій для докорінної реконструкції, впровадження сучасних технологій і засобів організації виробництва.
Зниження імпортного мита на товари інвестиційного призначення, пільгові кредити, централізований імпорт, а також гнучка митна політика, що стимулює завезення продукції, котра не виробляється у нашій державі, будуть сприяти процесу реструктуризації і оновленню виробництва.
Держава повинна підтримувати розвиток найважливіших галузей національної економіки - транспорт, паливно-енергетичний комплекс, - надаючи податкові пільги на інвестування у їх розвиток, фінансуючи прикладні наукові розробки та всебічно сприяючи створенню потужних транснаціональних промислових і промислово-фінансових груп. До національних інвестиційних пріоритетів повинні бути віднесені: розробка і реалізація національної програми розвитку літако- і судибудування, космічної техніки, інформаційних технологій, засобів зв'язку, телекомунікаційних мереж, що дозволить зміцнити позиції України на світовому ринку.
Ми розуміємо, що малопривабливі для приватних інвесторів галузі повинні розвиватися з використанням державних капіталовкладень. Турботою держави має стати розвиток інфраструктури, будівництво доріг за європейськими стандартами.
