Суспільство має відповідати за долю людей старшого покоління. Ми розуміємо, який непомірний тягар матеріальних, психологічних проблем упав на плечі людей, які вистояли у роки воєнного лихоліття, створили у минулі десятиліття значний виробничий, науково-технічний, інтелектуальний потенціал держави. Вони мають право пишатися своїм минулим. Вони мають право на гідне життя у сьогоденні й у майбутньому. Ми не можемо допустити, щоб властива більшості з них непристосованість до нових умов життя підсилювалася розгубленістю, страхом перед днем, що прийде завтра, відчуттям даремно прожитого життя. Соціал-демократи розуміють, що певна частина людей похилого віку піддається ностальгічним настроям, що використовують у своїх цілях ті політичні сили, які зацікавлені у реставрації минулого. Завданням соціал-демократів є посилення роботи в організаціях пенсіонерів, ветеранських організаціях, з тим щоби переконати їх членів у перспективності соціал-демократичного вибору для України. Люди похилого віку повинні відчувати постійну турботу і допомогу з боку суспільства, держави. Надання їм гідних умов життя - одна з пріоритетних цілей нашої політики.

Ми рішуче виступаємо проти спроб збільшення віку виходу на пенсію. Враховуючи непрості умови життя нинішніх пенсіонерів, труднощі, які їм довелося подолати, вважаємо існуючий віковий стандарт оптимальним. Водночас ми не схвалюємо зростаючу тенденцію примусового скорочення зайнятості пенсіонерів, особливо у соціальній сфері, а також галузях, де існує дефіцит робочої сили. Держава повинна створити умови для раціонального використання праці пенсіонерів, додаткового навчання людей похилого віку, їх адаптації до нових умов життя. Мають бути надані податкові пільги для тих пенсіонерів, які працюють на створених ними підприємствах.

Важливим завданням СДПУ(О) вважає здійснення пенсійної реформи, спрямованої на створення більш високих соціальних стандартів пенсійного забезпечення шляхом поступового переходу до змішаної пенсійної системи. Така система повинна бути трирівневою і включати як реформовану систему державного пенсійного забезпечення, так і недержавні пенсії, що виплачуються з добровільних пенсійних заощаджень громадян.

У межах перехідного періоду рівень базової державної пенсії, що надається усім непрацездатним громадянам, які досягли пенсійного віку і стали інвалідами, необхідно підвищити до вартісної межі малозабезпеченості. На її основі мають формуватися трудові (страхові) пенсії, при нарахуванні яких береться до уваги стаж роботи, розмір заробітку і внесків до Пенсійного фонду, а також додаткові пенсії, що виплачуються за реґіональними, галузевими пенсійними системами або пенсійними системами окремих суб'єктів господарської діяльності. Ми маємо намір взяти учать у розробці механізмів переходу до обов'язкової накопичувальної пенсійної системи з фіксованим розміром відрахувань від заробітної плати.

Ми підтримуємо розвиток системи приватного страхування, що дає можливість більш забезпеченим групам населення значно покращити пенсійне забезпечення за рахунок виплати недержавних пенсій. Всіляко будемо сприяти розробці й прийняттю законодавчих актів, що направлені на підвищення зацікавленості громадян у довгострокових заощадженнях у недержавних пенсійних фондах.

Соціальні експерименти з проведення пенсійної реформи у кількох областях України, що спрямовані на перспективу, не повинні відсувати на другий план здійснення рішучих заходів щодо покращання пенсійного забезпечення теперішніх пенсіонерів. Серед таких заходів першочерговими ми вважаємо:

. забезпечення безумовної своєчасності пенсійних виплат;

. поступове підвищення мінімальної пенсії до рівня прожиткового мінімуму;

. проведення індексацій пенсії відповідно до реальних зростаннь вартості життя.

Ми підтримуємо розвиток різноманітних форм натуральної допомоги людям похилого віку: безкоштовні обіди, товари і медикаменти за зниженими цінами, доступні соціальні послуги. Вважаємо за необхідне створення за підтримки органів місцевого самоврядування спеціалізованих центрів для пенсіонерів, які б акумулювали у собі функції пансіонатів і об'єднань за інтересами, створювали умови для використання посильної праці пенсіонерів, надавали їм необхідну консультативну допомогу. Особливу увагу варто приділяти старим, хворим і самотнім людям, для яких необхідно розвивати мережу будинків для немічних і самотніх людей, лікарні для хронічно хворих. Кожний, хто потребує, має бути забезпеченим гідними умовами життя і необхідними медичними послугами.